"Запалюємо пам'яті свічу"

Запалимо свічки, хвилиною мовчання
Пом’янемо  всіх жертв отих страшних часів,
Коли  кремлівський кат  удався  до знущання
Щоб знищити народ із українських сіл.

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,
Побач  слабких дітей, що ловлять ховрахів,
Бо  немічні батьки не піднялися з ночі,
І нікому спекти  оладки без муки.

Відчуй їх біль і страх… І холод  у будинках,
Як  їх крихкі тіла  зігрітись не могли,
Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,
Що  дивом збереглась,  залишившись в землі.

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,
За тих невинних жертв  Голодомору днів,
Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом
Вирощує  народ, щоб кожен ситно жив.

Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

 

З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу дати, в класі було проведено  виховну годину "Запалюємо пам'яті свічу". Учні  переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались  Звертаючись до дітей, вчитель історії Барна О.А. закликала всіх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та запалити свічку пам'яті 25.11.2017 року о 16.00.